Позовна заява про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу
_______________ районний суд
міста _________________
Позивач: ПІБ позивача
адреса місця проживання:
___________________________
___________________________
засоби зв’язку тел. ___________
Відповідач: _________________
адреса місця знаходження:
___________________________
тел. _______________________
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про поновлення на роботі та виплату заробітної
плати за час вимушеного прогулу
________ року відповідно до наказу № ____ я, ПОЗИВАЧ, був прийнятий на посаду _________________ до _________________________________________ (далі – Підприємства).
________ року наказом № _______ мене було звільнено з займаної посади згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України.
Вказане звільнення мене з посади _____________________________ вважаю незаконним та безпідставним.
По-перше: Відповідачем було порушено порядок накладення дисциплінарного стягнення.
Так, слід зазначити, що з наказом про звільнення з роботи (а також з наказом про прийняття на роботу) мене ознайомлено не було та копії їх мені не видавались.
Вказані дії відповідача є порушенням ст. 47 КЗпП України, в якій зазначено, що у разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, він зобов’язаний у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.
Крім того, відповідно до ст. 149 КЗпП України стягнення оголошується в наказі і повідомляється працівникові під розписку.
Також, відповідачем не було враховано, те, що мій невихід на роботу було вчинено з поважних причин та завчасно з ним погоджено в усній формі, а тому такі дії не можна розцінювати як дисциплінарний проступок та застосовувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.
По-друге: слід зазначити, що причини мого звільнення, наведені в наказі № _______ (а саме п. 4 ст. 40 КЗпП України), не відповідають дійсним обставинам справи.
Так, відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір укладений на невизначений строк може бути розірвано власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу без поважних причин.
Тобто, відповідно до вказаної норми чинного законодавства України про працю, прогулом може вважатись лише невихід на роботу без поважних причин.
Проте, слід зазначити, що ________________ (дати відсутності) я був відсутій на роботі з поважних причин, про що відповідач був належним чином повідомлений, а саме.
___________ року я з’явився на роботі, за попередньою домовленістю по телефону, о ______ годині. Відповідач, незважаючи на нашу завчасну домовленість про мою відсутність на роботі в ці дні, почав вимагати пояснювальні записки з приводу моєї відсутності на роботі _______ р. Під моральним тиском я написав пояснювальні записки з приводу своєї відсутності на роботі __________ року.
Вказаний факт може підтвердити свідок, а саме:
1. СВІДОК, адреса місця проживання: м. __________________________
Зокрема, я пояснив, що ________ року я був відсутій на роботі, оскільки проходив плановий огляд лікаря у зв’язку з _____________________. Крім того у пояснювальній записці я зазначив, що довідку з поліклініки, яка підтверджує факт відвідування лікаря, я подам __________________ р.
____________ року я був відсутній на роботі у зв’язку з відвідуванням занять в ________________________ університеті.
Вказаний факт можуть підтвердити свідки, а саме:
1. СВІДОК, адреса місця проживання: м. _____________________________
2. СВІДОК, адреса місця проживання: м. _____________________________
3. СВІДОК, адреса місця проживання: м. _____________________________
При цьому, слід зазначити, що при прийнятті мене на роботу відповідач був проінформований про те, що я студент _____________________ університету, у зв’язку з чим між нами була домовленість, що я можу вільно відвідувати заняття в університеті. Тому, протягом восьми місяців моєї роботи на Підприємстві, я вільно відвідував заняття в університеті, що не заважало мені виконувати всю доручену мені роботу на Підприємстві.
Таким чином, причини мого невиходу на роботу _______________ року є поважними та не можуть вважатись прогулом в розумінні п. 4 ст. 40 КЗпП України, тому звільнення мене з цієї підстави є незаконним.
Таким чином, з викладеного вбачається, що відповідач звільнив мене без законної на те підстави, а тому, відповідно до положень ст. 235 КЗпП України зобов’язаний понивити мене на попередній роботі.
Згідно ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Крім того, відповідно до ст. 235 КЗпП України при винеснні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Отже, враховуючи те, що в результаті незаконного звільнення мені не було нараховано середньомісячну заробітну плату відповідач при поновленні мене на раніше займаній посаді зобов’язаний виплатити мені середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Також слід зазначити, що вказані дії з боку відповідача є порушенням моїх законних прав на працю, які завдали мені моральних страждань.
Моральна шкода, завдана мені в результаті незаконного звільнення, полягає у наступному.
Так, згідно ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Проте, відповідач позбавив мене гарантованого Конституцією України права на працю та можливості заробляти собі на життя.
Вказані незаконні дії відповідача призвели до моїх моральних переживань, я втратив душевний спокій, постійно перебуваю у роздратованому стані.
Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Тому, враховуючи викладені обставини, а також положення ст. 237-1 КЗпП України, відповідач повинен відшкодувати мені моральну шкоду, яку я оцінюю в _______________ гривень.
Таким чином, згідно положень чинного законодавства України відповідач зобов’язаний поновити мене на попередній роботі та виплатити мені заробітну плату за весь час вимушеного прогулу починаючи з _____________ року, а також відшкодувати мені завдану незаконним звільненням моральну шкоду у розмірі ______________ гривень.
На підставі викладеного та керуючись положеннями ст.ст. 184, 235, 237-1 КЗпП України, ст. 43 Конституції України, ст. 4 Декрету КМУ „Про державне мито”, Постановою Пленуму ВС України УРСР від 06.11.1992р. ст.ст. 27, 31, 110, 119, 120, 136, 137 ЦПК України, –
ПРОШУ:
1. Поновити мене, ПОЗИВАЧА, на посаді _______________________ на _____________________ (назва підприємства).
2. Стягнути з ______________ на мою (ПОЗИВАЧА), користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
3. Зобов’язати _________________ відшкодувати мені, ПОЗИВАЧУ, моральну шкоду в розмірі ______________ гривень.
4. Витребувати у _________________ (підприємства):
- Наказ від ___________________ про прийняття на роботу.
- Пояснювальні записки від ____________________ р.
- Наказ про звільнення № _____________________ р.
- Довідку про розмір заробітної плати ПОЗИВАЧА за останні шість місяців.
5. Викликати в судове засідання свідків:
1. СВІДОК, адреса місця проживання: м. _____________________________;
2. СВІДОК, адреса місця проживання: м. _____________________________;
3. СВІДОК, адреса місця проживання: м. _____________________________.
ДОДАТОК:
1. Копія позовної заяви.
2. Копія трудової книжки ПОЗИВАЧ.
3. Копія довідки з поліклініки № ______________ району м. ___________ від _______________ р.
4. Копія студентського квитка ПОЗИВАЧА. серія КВ № ********.
